Бакота — українська Атлантида: історія затопленого села

Є в Україні місця, де час зупинився — а точніше, пішов під воду. Бакота — одне з таких. Це затоплене село в Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області, давніше місто, столиця Пониззя княжих часів. Сьогодні там, де колись шуміли вулиці, співали діти і цвіли сади, — тиха блакитна затока. Туристи приїжджають сюди з усієї України, щоб торкнутися до чогось невловного: пам’яті про місце, якого вже немає на карті, але яке досі живе в серцях людей.

Бакота в давнину: від стародавнього міста до квітучого села

Столиця Пониззя: XII–XIV століття

Бакоту вперше згадують у літописах під 1240 роком як найбільший адміністративний центр Дністровського Пониззя. У XII столітті Бакота займала площу близько 10 гектарів з кількістю населення близько 2,5 тисяч чоловік. Для тих часів — справжнє велике місто. Тут розміщувався замок, розвивалася торгівля, процвітав печерний монастир. Назва «Бакота» в перекладі з давньоруської означає «бажане, прекрасне місце» — і ця назва повністю відповідала дійсності: долина Дністра була надзвичайно родючою, клімат — м’яким, природа — приголомшливою.

У 1255 році містом заволоділи монголи. Монахи й жителі сховалися від них у лабіринті монастирських печер. Загарбники, не досягнувши успіху в переговорах, засипали вихід величезними каменями, заживо поховавши населення у його притулку. У 1258 році монголами зруйнований Бакотський замок. Та місто щоразу відроджувалося — після татар, після литовців, після польсько-литовських воєн.

Повстання і занепад: XV–XIX століття

У 1431 році територія навколо Бакоти визнається нейтральною прикордонною зоною між Польщею та Литвою, що призводить до повстання жителів, які вигнали місцевих феодалів і проголосили незалежність. Але за кілька років польські війська жорстоко придушили повстання, зруйнували замок, а місто назавжди втратило своє значення як важливий адміністративний центр. Відтоді Бакота залишалася звичайним — але живим, теплим, працелюбним — подільським селом. Сади, виноградники, рибальство, ремесла. Кілька поколінь народжувалися тут, жили і вмирали на одній землі.

Радянський вирок: як зникла Бакота

Перші тривожні чутки

Перші чутки про те, що на Дністрі можуть зробити ГЕС і село, ймовірно, піде під воду, з’явилися наприкінці 1950-х років. Найтривожніша новина пролунала в 1973 році — інформація про майбутнє затоплення села для побудови Новодністровської ГЕС. Жителям дали вісім років для того, щоб покинути маленьку батьківщину та почати життя заново.

Вирубані сади і зруйновані хати

Рішення будувати ГЕС на Дністрі прийняли в 1960-х роках. До середини 1980-х водосховище затопило 63 села, частково або повністю. Людей переселили в нові селища, або вони самі виїхали, хто куди міг. Умови переселення були нелюдськими. Люди власноруч руйнували хати, вирубували сади й за власні кошти шукали новий дім, без будь-яких компенсацій. Господарства руйнували люди, дерева й кущі в долині вирубували спеціальні бригади. Потім усе це спалювалось. Коли ландшафт став нагадувати пустище, сюди заїхали екскаватори, які зрівняли все із землею.

27 жовтня 1981 року: кінець Бакоти

27 жовтня 1981 року село Бакоту зняли з обліку як неіснуюче. 24 жовтня 1981 року почалося затоплення території, і це тривало до липня 1987, коли водосховище досягло сучасного рівня. Під водою зникла не одна Бакота, а цілих кілька десятків населених пунктів уздовж Дністра. 16 тисяч гектарів родючих земель, 100 гектарів лісу, безліч виноградників та садів і 28 зниклих сіл — усе поглинули хвилі Дністра.

Очевидці згадують, як люди йшли з Бакоти разом — з дітьми, плачучи. Коли дійшли до центру, зібралися в коло, стали на коліна і мовчки розійшлися. Той, хто це бачив, каже: не можна було дивитися без сліз. Бакотяни будували нові хати в сусідніх селах Колодіївка, Гораївка або переселялися до квартир у Старій Ушиці. Радянська влада жодної допомоги в переселенні не надавала.

Що залишилось від Бакоти сьогодні

Бакотська затока — краса на місці трагедії

Там, де колись було село, сьогодні розкинулась одна з наймальовничіших водних локацій України — Бакотська затока. Скелі Подільських Товтр відбиваються у воді, над затокою підноситься Біла гора з руїнами монастиря, а мікроклімат тут настільки м’який, що місцеві жартома називають Бакоту «кишеньковим Кримом». Бакота — найкраще природне місце України у номінації «7 природних чудес».

Справжня Бакота — під водою

Справжня Бакота — десь там, дуже-дуже глибоко під водою й 30 метрами намулу. У підводному вирії вона не єдина: 21 село на Хмельниччині та 10 сіл у Чернівецькій області складають їй компанію вже понад 40 років, відколи збудовано Новодністровську ГЕС. Щоліта сюди приїжджають тисячі туристів — у тому числі нащадки бакотян, які хочуть постояти над водою і уявити, де колись стояла хата прадіда.

Живі свідки: екскурсії від бакотян

Ще живий унікальний людський скарб Бакоти — її мешканці, яких виселили у 1970–80-х роках. Екскурсію тут проводить один із місцевих мешканців, який виїхав напередодні зведення ГЕС. Він розповідає про те, що сьогодні вже стало історією. Послухати живого свідка — одне з найсильніших вражень, які можна отримати на Бакоті.

Бакота сьогодні: місце сили і пам’яті

Сьогодні це місце називають українською Атлантидою, і щорічно сюди приїжджають тисячі туристів та паломників з усієї України. Бакота стала символом незламності: скільки б разів її не намагалися знищити — татари, польські кати, радянська влада, — вона повертається. Тепер — у вигляді затоки, монастиря, джерел і людської пам’яті, яка передається від покоління до покоління.

Приїхати на Бакоту — значить не просто відпочити на природі. Це мандрівка крізь тисячу років історії, яка досі живе тут — у кожному камені Білої гори, у кожній краплі цілющого джерела, у відображенні скель у воді.

Запрошуємо зупинитись у будиночках Saga Bakota

Щоб по-справжньому відчути душу цього місця, залишайтеся тут на кілька днів. Рекреаційний комплекс Saga Bakota пропонує затишні будиночки просто на березі Дністровської затоки — там, де вода зберігає пам’ять про затоплене село. Зустрічайте світанки над водою, гуляйте стежками Подільських Товтр, слухайте тишу, яка говорить більше за слова. Забронюйте будиночок завчасно — і Бакота відкриється вам у всій своїй красі та глибині.