Бакотський печерний монастир — святиня на Білій горі
Бакотський печерний монастир — один із найдавніших і найзагадковіших духовних осередків України.
Висічений у крейдяній скелі Білої гори над Дністровською затокою, він пережив монголо-татарські набіги, польсько-литовські війни, Радянський Союз і затоплення 1981 року.
Сьогодні монастир діє, тут живуть ченці й приймають паломників і туристів з усієї країни.

Історія монастиря
Перші печерні кімнати в скелях Білої гори з’явилися ще в XII–XIII столітті.
За переказами, тут оселилися ченці-відлюдники, що шукали усамітнення від світу.
У скелях вони вирубували келії, молитовні кімнати й переходи.
Монастир пережив кілька хвиль запустіння та відродження.
Найбільш серйозне руйнування сталося у монгольський період (XIII ст.) та в роки Радянського Союзу, коли монастир було закрито.
У 1990-х роках його відновили — і відтоді він діє безперервно.
Що можна побачити в монастирі
Підіймаючись по стежці до Білої гори, ви побачите:
- Вхід до печерних келій у скелі
- Підземні переходи та молитовні зали, висічені у крейді
- Невелику діючу каплицю
- Джерело з цілющою водою біля підніжжя гори
- Оглядовий майданчик на вершині з видом на всю Бакотську затоку
Підйом займає 15–20 хвилин по добре протоптаній стежці.

Правила відвідування
Монастир є діючим — тут живуть ченці й відбуваються богослужіння.
При відвідуванні просимо дотримуватись кількох простих правил:
- Жінки мають вкрити голову і плечі (хустка або шаль)
- Чоловіки — зняти головний убір при вході
- Фотозйомка всередині приміщень — лише з дозволу
- Не шуміти та поважати молитву
Окремий досвід — побачити монастир з води, адже вид на нього з Дністра відкривається зовсім по-іншому.
Забронюйте ваш відпочинок
Виберіть зручні дати — підтвердимо бронювання протягом 10 хвилин.